ДИСТАНЦІЙНЕ  НАВЧАННЯ  (   30 .10.2020.)   

3 курс ,18 група          

Урок№13   

Тема уроку : Забруднення  гідросфери та її охорона.   

Д.З.Опрацювати ст . 138 -142 .

Урок№14  

Тема: Забруднення грунтів  та їх  охорона.

Д.З.Опрацювати ст. 142-146.              

Література:Задорожний К.М.Біологія і екологія (рівень стандарту)

Підручник для 11класу.Закладів загальної  середньої освіти.К.Задорожний.

-Харків:Видавництво  « Ранок»,2019.-208с. Іл.

 Уроки  проходять  онлайн   на  платформі :Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/mnq-xih-io   

  

1 курс, 21   група  

УРОК№  11

Тема уроку:Роль вірусів в еволюції  організмів.       

Д.З. Опрацювати  параграф  75.

 Література:Задорожний К.М.  Біологія і екологія: підручник для 10 кл.закл.загал.серед.освіти. –К.М.Задорожний   О.М.Утєвська.-Харків:Видавництво       «Ранок».2018 -240с.:іл.

Уроки  проходять  онлайн   на  платформі:Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/ toc-jwbv-hza

 

 

 

 

Дистанційне навчання 28 .10.2020.

1 курс,  28  група  

УРОК№ 12  

Тема уроку: Використання вірусів у біологічних  методах  боротьби зі шкідниками. 

Д.З. Опрацювати  параграф76 .

Урок№13

Тема уроку:  Прокаріотичні  організми: археї  та бактерії.

Д.З.Опрацювати параграф 77.

 Література:Задорожний К.М.  Біологія і екологія: підручник для 10 кл.закл.загал.серед.освіти. –К.М.Задорожний   О.М.Утєвська.-Харків:Видавництво       «Ранок».2018 -240с.:іл.

Уроки  проходять  онлайн   на  платформі:Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/ toc-jwbv-hza

Доядерні або прокаріоти (Prokaryotes, від давньогрецького pro- перед + karyon горіх або ядро, посилаючись на ядро клітини + суфікс -otos, pl. -otes; також може писатися як «procaryotes») — організми без ядра (karyon) клітини, (здебільшого також без будь-яких інших мембранних органел, таких як мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум, але є винятки).

Цей набір характеристик відрізняє їх від еукаріотів (ядерних організмів), які мають клітинні ядра і можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними. Різниця між структурою прокаріотів та еукаріотів найбільша серед груп організмів. Більшість прокаріотів — бактерії, і ці два терміни раніше розглядалися як синоніми. Проте, в 1990-му році американський вчений Карл Воуз запропонував поділ прокаріотів на бактерій і архей (Bacteria та Archaea, спочатку Eubacteria і Archaebacteria) через істотні генетичні відмінності між цими групами. Система поділу на еукаріотів, бактерій та архей зараз вважається визнаною та називається Системою трьох доменів. Вона замінила собою Систему двох імперій.

На сьогодні описано понад 3000 видів прокаріотів, але їхня реальна кількість у природі значно більша.

Будова клітини прокаріотів

 

2курс,1група

УРОК№ 9

Тема уроку:Репродуктивне здоров»я.Сучасні  можливості  та перспективи репродуктивної медицини.

Репродуктивна медицина — це напрямок медико-біологічних знань, що мають на меті допомогу в народженні дитини, регуляцію народження та планування сім’ї. Репродуктивна медицина є синтезом знань з гінекології, андрології, біології, генетики, цитології та кріобіології.

У наш час існують такі можливості репродуктивної медицини:

1) Осіменіння спермою чоловіка або донора — здійснюють у деяких випадках ендокринного, імунологічного чи чоловічого безпліддя.

2) Запліднення у пробірці — отримання з яєчників жінки зрілих яйцеклітин та запліднення їх сперматозоїдами чоловіка (або донора). Потім утворені ембріони розвиваються в інкубаторі протягом 48-72 годин і пересаджуються в матку жінки.

3) Ін’єкція сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини — проводять за складних форм чоловічого безпліддя або в окремих випадках у разі розладів репродуктивного здоров’я одночасно чоловіка та жінки.

4) Донорство яйцеклітини — для жінок, у яких яйцеклітина не визріває, а також за високого ризику появи спадкових захворювань у дитини. Дозволяє виносити і народити здорового малюка. яйцеклітини отримують від здорової жінки-донора.

5) Сурогатне материнство — для жінок, у яких видалена матка, або для тих, кому вагітність протипоказана за станом здоров’я. Використовують яйцеклітини та сперматозоїд подружжя, але ембріони переносять у порожнину матки здорової жінки, яка і є сурогатною матір’ю.

6) Заморожування ембріонів — для зберігання і використання ембріонів, що розвиваються, за програмою екстракорпорального запліднення (ЕКО). За необхідності ембріони розморожують та переносять у порожнину матки.

7) Банк донорської сперми — використовують у разі повного чоловічого безпліддя або за відсутності у жінки партнера, але за бажання мати дитину.

За різними оцінками, новітні репродуктивні технології дають успішний результат у 20-30 % випадків. Тобто за їх застосування кожна друга-третя пара з десяти народжує малюка.

Перша дитина, що з’явилася на світ у результаті штучного запліднення, народилася у Великобританії 25 липня 1978 року. Через 13 років — 1991-го — вперше така дитина народилася і в Україні.

 

Процедура штучного запліднення у багатьох випадків є досить коштовною. Тому в Україні існують державні дотації. На сьогоднішній день демографічний стан у нашій країні є несприятливим. Репродуктивна відповідальність покладена на покоління, яке народилося в 1990-ті роки і є само по собі малочисельним. Іншими словами, тоді не народилися ті, що зараз могли б бути батьками. Тому застосування технологій репродуктивної медицини є перспективним.

Д.З. Опрацювати  параграф  103.

 Література:Задорожний К.М.  Біологія і екологія: підручник для 10 кл.закл.загал.серед.освіти. –К.М.Задорожний   О.М.Утєвська.-Харків:Видавництво            «Ранок».2018 -240с.:іл.

Уроки  проходять  онлайн   на  платформі:Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/ acu-fnwi-hr

 2курс,6 група

Урок№16

Тема уроку : Поняття про  онкогенні  фактори та онкологічні  захворювання.

Д.З. Опрацювати  параграф86   . 

Урок№17

Тема уроку: Статеві клітини. Особливості   гаметогенезу у людини.

Д.З.Опрацювати параграф 91.                                        

 Література:Задорожний К.М.  Біологія і екологія: підручник для 10 кл.закл.загал.серед.освіти. –К.М.Задорожний,   О.М.Утєвська.-Харків:Видавництво            «Ранок».2018 -240с.:іл.

Уроки  проходять  онлайн   на  платформі:Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/  qdu-eeuu-kmo

 

   Онкологічні захворювання (від грец. онкос – пухлина і логос – наука) – це спадкові порушення, що зумовлені появою в організмі змінених (трансформованих) соматичних клітин. Ці хвороби супроводжуються утворенням пухлин доброякісного (аденома, папілома, ліпома) або злоякісного (рак, саркома, аденокарцинома, лімфома) характеру. Під злоякісними слід розуміти такі пухлини, які схильні до зростання, становлять загрозу для організму і мають можливість викиду метастазів.

Онкологія — це область медицини, яка об’єднує в собі знання про ракові пухлини, а також доброякісні пухлини, вивчає поведінку клітин, що беруть участь у їх формуванні, визначає наявність в організмі злоякісної пухлини.Перетворення нормальних клітин на трансформовані визначаються змінами генів, відповідальних за регуляцію клітинного циклу, диференціації та запрограмованої загибелі клітин. Гени, причетні до розвитку онкозахворювань, зазвичай поділяють на три групи – протоонкогени, антионкогени та гени-мутатори.

Онкогенні чинники – це чинники, що можуть спричиняти або прискорювати розвиток новоутворення.

Це можуть бути:

1. Неправильне харчування - викликає виникнення пухлин у 35% випадків. Консерванти, барвники, розпушувачі, ароматизатори, поліпшувачі смаку, харчові добавки хімічного походження, які людина споживає, збільшують вірогідність виникнення раку шлунка, товстої та прямої кишок.

2. Тютюнопаління – одна з найвагоміших причин виникнення раку. Ця шкідлива звичка викликає рак легенів, ротової порожнини, стравоходу, гортані, підшлункової залози, сечового міхура та шийки матки. Рак спричиняє і пасивне куріння.

3. Радіоактивне опромінення – викликає злоякісні пухлини у 4-5% випадків. Рак шкіри найчастіше виникає через тривале сонячне опромінення. Здатне викликати онкозахворювання і рентгенівське та радіаційне опромінення.

4. Малорухомий спосіб життя також викликає онкологічні захворювання у 4-5% випадків. Надлишкова вага є чинником розвитку багатьох злоякісних пухлин, у тому числі раку молочної залози, тіла матки, товстої кишки і раку передміхурової залози.

5. Вживання алкогольних напоїв – причина виникнення 2-3% онкологічних захворювань. Найбільше ризикують ті, хто поєднує випивку з курінням.

 

6. Забруднення довкілля є причиною розвитку злоякісних пухлин в 1-2% випадків. Потужне джерело виникнення злоякісних новоутворень – викид в атмосферу продуктів згорання автотранспортом. Також під ризик потрапляють люди, що проживають поблизу промислових гігантів.

7. Підвищена стресовість. Під час стресу організм мобілізує всі органи і системи. Якщо стреси трапляються часто, це спричинює їх перевтому і виснаження. Унаслідок цього виникають різноманітні захворювання, які здатні, врешті-решт, спричинити рак.

8. Неякісні полімерні матеріали, з яких може бути виготовлений посуд, дитячі іграшки, меблі, здатні викликати рак дихальних шляхів.

9. Спадковість. Близько 15% раку молочної залози має спадковий характер. Також спадкову схильність мають лейкози, злоякісні лімфоми. Ретинобластома (пухлина ока) – єдине онкозахворювання у дітей, що має реальний спадковий зв’язок – приблизно в третини випадків.

10. Деякі види вірусів. Головна причина раку печінки – хронічне інфікування вірусами гепатиту В, С, раку шийки матки – вірусом папіломи людини.

11. Безсистемне вживання медпрепаратів. Ліки слід вживати після консультації з лікарем і не займатися самолікуванням.

12. Порушення вироблення гормонів статевими органами.

Сперматозоїди — це рухливі клітини, які мають три відділи — головку, шийку й хвіст. У хвості містяться спеціальні білки, які забезпечують рух сперматозоїда. У результаті коливальних рухів хвоста сперматозоїд може самостійно рухатися головкою вперед зі швидкістю 2-3 мм за хвилину. В шийці зосереджені мітохондрії, що виробляють енергію, яка використовується для руху. Вона містить також видозмінену центросому, яка сприяє процесові поділу заплідненого яйця. Головка клітини містить ядро зі спадковим матеріалом і спеціальну органелу — акросому. Вона потрібна для того, щоб сперматозоїд міг подолати оболонки яйцеклітини під час запліднення: ферменти, які містяться в акросомі, цю оболонку розчиняють.

Яйцеклітина набагато більша, ніж сперматозоїд. Вона містить поживні речовини, які забезпечують перші поділи майбутнього зародка, і не має джгутика. Спадковий матеріал яйцеклітини міститься в ядрі. Зовні її оточують спеціальні оболонки, які утворюються під час розвитку яйцеклітини в яєчнику. Вони перешкоджають проникненню в яйцеклітину більш, ніж одного сперматозоїда та сприяють вкоріненню зародка в слизову оболонку матки.

Процес утворення статевих клітин у статевих залозах називають гаметогенезом. В яєчках відбувається сперматогенез, а в яєчниках — оогенез.

 

 

 

 

Дистанційне навчання 27.10.2020.

1курс, 47  група  (Гігієна та санітарія виробництва)

УРОК№ 11-12.   .

Тема  уроку: Глистяні захворювання та їх профілактика .Поняття про гельмінти та гельмінтози, геогельмінти  та  їх профілактика.  Біо 

 гельмінти та їх профілактика.      

Д.З. Опрацювати   конспект.

 Література: Білоруська Й.С. Основи мікробіології,санітарії та гігієни:Навчальний посібник для учнів проф.-техн.навч.закладів.-К.:Техніка,2003.-128 с.

Уроки  проходять  онлайн   на  платформі: Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/ toc-jwbv-hza

В Україні офіційно кожного року регіструється 300-400тис. випадків гельмінтозів, з них – 80% серед дітей. На сьогодні в світі відомо 342 види глистів, які можуть викликати захворювання у людини.

В Україні зустрічається 25-30 видів глистів, серед яких часто зустрічаються ентеробіоз, аскаридоз, лямбліоз, токсокароз.

Симптоми і перебіг цих захворювань можуть бути дуже різними. Існує кілька стадій розвитку глистів. Деякі глисти в процесі розвитку змінюють «господаря».

Причини глистів.

Зазвичай яйця або личинки глистів потрапляють в організм людини із забрудненою їжею, немитими овочами та фруктами. Серед дітей гельмінтози поширюються дуже швидко. Глисти відкладають яйця на шкіру навколо анального отвору, що нерідко викликає болісний свербіж і змушує дитину розчісувати шкіру. Деякі види глистів потрапляють в організм людини під час укусів комах. Зараження дітей глистовими захворюваннями може відбутися в пісочниці, в якій є екскременти собак або кішок. Після того, як глисти, їх яйця або личинки потрапляють в організм людини, вони поселяються в органах і тканинах, найбільш придатних для їх розвитку, наприклад, тонкої або товстої кишки, крові, лімфі, печінці, легенях, головному мозку. Глисти дозрівають, розмножуються, виходять з організму людини і знаходять нового «господаря», тобто кругообіг триває.

Окрім того, в погано провареному або просмаженому м’ясі висока ймовірність виживання личинок гельмінтів. Глистяні інвазії можуть виникнути і в результаті вживання в їжу слабосоленої сирої риби. У цьому сенсі особливої небезпеки піддаються любителі суші. Варто знати про те, що глисти містяться практично в кожній рибі, так як наявність глистів у тваринному світі вважається нормою.

Іноді джерелами зараження гельмінтами стають домашні тварини. Особливо це стосується собак, яких вигулюють неподалік від водойм або які спілкуються з бездомними тваринами. Потенційну небезпеку зараження представляють і фекалії на дорогах і газонах. Гельмінти здатні прикріплюватися до взуття і таким способом проникати до будинку. Нарешті, дане захворювання людини може розвинутися через брудні руки. Личинки гельмінтів можуть потрапити на руки разом з грошима, з поручнів в громадському транспорті, ручок дверей та інших предметів.

 

Загальні симптоми глистів: свербіння в області анального отвору; яйця глистів в калі; темні кола під очима, блідість; недокрів’я; алергічні хвороби шкіри; блювання; пронос; схуднення; запалення прямої кишки (проктит); перианальна екзема; нічне нетримання сечі; запалення піхви; порушення нервового характеру.

1. Ентеробіоз – захворювання, що викликається дрібними паразитичними черв’яками – гостриками. Вони живуть в нижньому відділі тонкої кишки, у товстому кишечнику, а ночами самка виповзає в область анального отвору, щоб відкласти яйця, викликаючи тим самим свербіж в цій області. Досить швидко з яєць з’являються личинки. Частіше хворіють діти.

Симптоми: свербіння в області анального отвору; порушення сну; затяжні ентероколіти; синдром гострого апендициту; енурез, вульвовагініти (запалення піхви).

2. Аскаридоз – викликають круглі черви – аскариди розміром і формою схожі на дощових черв’яків. Цей вид гельмінтозу також частіше зустрічається у дітей, ніж у дорослих. Причиною попадання личинок в організм людини є заражені продукти, брудні руки.

Симптоми: субфебрилітет (t 37.10 – 37.20 довготривало); висипання на шкірі; біль в животі,зниження маси тіла; кашель; стено-невротичний синдром (головні болі, нервозність, швидка втомлюваність; свербіння в області. анального отвору; часті ГРВІ зниження імунітету та інші.

3. Лямбліоз – викликається одноклітинним паразитом лямблією кишкової.

Симптоми: діарея невстановленої етіології; нудота; дісбіоз кишечника (порушення мікрофлори кішкивника); дерматити; бронхіти; алергія невстановленої етіології; тривалий субфебрилітет.

Нерідко перебіг глистяних захворювань є без специфічних скарг і проявів. Тому, на предмет наявності глистяної інвазії необхідно ретельно обстежуватися у разі тривалих порушень травлення й апетиту, втратимаси тіла.

Проблема діагностики гельмінтозів.

Глистяні інвазії – це захворювання людини, яке дуже важко діагностувати. Навіть негативний результат аналізу калу не означає, що людина не заражена гельмінтозом. Він вказує лише на те, що в калі відсутні яйця глистів. Адже паразитувати в людському організмі можуть і самці гельмінтів, і занадто старі або, навпаки, молоді самки, що призводить до відсутності яєць.

Вчені говорять про те, що помилковим висновок може бути навіть після п’ятикратної здачі аналізу калу. Це пояснюється тим, що паразити відкладають яйця нерегулярно. А Всесвітня Організація Охорони Здоров’я наводить такі дані: точність аналізу калу в діагностиці гельмінтозу – лише 5-10%.

Для уточнення діагнозу потрібно зробити кілька додаткових аналізів за призначенням лікаря. При підозрі на гельмінтоз лікар визначить вид глистів, що викликали хворобу, після чого призначить лікування. Одні види глистів можна без зусиль побачити в калі або в області задньопрохідного отвору, інші вдається виявити тільки за допомогою мікроскопа. Можливо, знадобиться аналіз крові і проведення додаткових тестів. Діагноз ставиться на підставі того, який вид паразитів був виявлений, у відповідності з цим лікар призначить лікування.

Проблема боротьби з глистяними захворюваннями була актуальною в усі часи. Ці хвороби не тільки приносять значну шкоду здоров’ю людини, але й є небезпечними для життя.

Основою профілактики є отримання гігієнічних заходів. Слід ретельно мити овочі та фрукти. Особливу увагу вимагають полуниця і суниця, які ростуть близько до землі, так як їх удобрюють гноєм. Риба і м’ясо так само вимагають ретельної обробки до повної готовності.

Для профілактики аскаридозу фрукти та овочі, які споживають у сирому вигляді, слід обливати окропом 1-2сек. Після роботи на городі руки ретельно мити з милом.

Для профілактики ентеробіозу потрібно дотримуватися елементарних правил гігієни. У квартирі, де єхворий на ентеробіоз, потрібно постійно дезінфікувати ручки дверей, кранів, унітаз, кип’ятити і прасуватипостіль, спідню білизну та ін. Щоб не було повторного зараження, всім членам сім’ї необхідно короткостригти нігті, обов’язково мити руки перед їдою, після прогулянки, туалету, денного чи нічного сну. Ціправила прості, але допоможуть швидше позбутися непроханих “квартирантів” у вашому організмі.

За медикаментозною профілактикою потрібно звертатися до лікаря.

Стійкість до зараження глистами пов’язана із загальною стійкістю організму до інфекцій, яка визначається гігієнічним способом життя, правильним харчуванням з достатньою кількістю білка і вітамінів А, С, D,комплексу В,заняттями спортом.

Лікування глистових захворювань.

Існує кілька високоефективних, а разом з тим абсолютно нешкідливих для людини препаратів, які знищують глистів, їх личинки і яйця, що знаходяться в організмі хворого. Так звані протигельмінтні ліки володіють більш широким спектром дії і діють на кілька видів глистів. Неодмінними умовами успішної дегельмінтизації є одночасне лікування всіх членів сім’ї і суворе дотримання гігієнічного режиму для виключення повторного зараження.

Самолікування при глистових захворюваннях неприпустимо!

 

2курс,   7група 

УРОК№10.  

Тема уроку:  Біологічні і соціальні аспекти регуляції  розмноження у людини.   

Д.З. Опрацювати  параграф  103.

 Література:Задорожний К.М.  Біологія і екологія: підручник для 10 кл.закл.загал.серед.освіти. –К.М.Задорожний   О.М.Утєвська.-Харків:Видавництво       «Ранок».2018 -240с.:іл.

Уроки  проходять  онлайн   на  платформі:Meet. Meet.gogle.com.

Meeting URL:https://meet google.com/ toc-jwbv-hza

 

Порівняно з іншими ссавцями подібних розмірів потенційна швидкість розмноження людини є низькою. Більшість жінок не може народити впродовж життя більше 6-11 дітей, оскільки організм поступово руйнується від пологів.

З розвитком суспільства збільшився середній вік людини і, відповідно, репродуктивний вік жінки. Разом з цим є зв’язок між віком матері й частотою народження дітей з аномаліями. Зі збільшенням віку матері від 30 до 49 років кількість дітей із вадами також збільшується. В основі цього явища лежать біологічні процеси. Через вікові захворювання частішають випадки порушення мейозу підчас дозрівання статевих клітин, а також з’являються гормональні порушення. На певній стадії онтогенезу жінки втрачають репродуктивну функцію (набагато раніше, ніж чоловіки). Це відбувається саме в той час, коли в статевих клітинах збільшуються пошкодження геному, підвищується ризик пошкодження спадкової інформації втрата репродуктивної функції (клімакс) в цей час має адаптивне значення, оскільки запобігає поширенню спадкових захворювань.

 

Біологічними аспектами регуляції розмноження людини є:

 

1) Статеве дозрівання настає достатньо пізно: для жінок — у 17-19 років, для чоловіків — у 18-20 років.

2) Періоди розмноження не мають сезонної циклічності. Діти можуть народжуватися протягом усього року.

3) Після народження дитини цикл дозрівання нових яйцеклітин відновлюється через кілька місяців. Тож теоретично жінка може народжувати дітей з різницею в 1-1,5 року.

Соціальні аспекти регуляції розмноження людини в наш час такі:

1) Через соціальні фактори жінки найчастіше народжують дітей після 18 і до 38 років. Хоча запліднення можливе на кілька років раніше і пізніше.

2) Через економічні труднощі найчастіше народжують 1-2 дитини.

3) народження першої дитини відкладається до 30 років (після побудови кар’єри).