понеділок, 13 березня 2017 р.

Термінологічна робота на уроках біології.

З М І С Т


ВСТУП


Оволодіння системою понять по предмету – застава успішного протікання навчального процесу, навчання учнів в будь-якій дисципліні і, звичайно, біології.
Шкільний курс біології неоднорідний, але являє собою систему взаємопов’язаних понять, закономірностей, які виражені системою термінів.
Систематична робота педагога з термінами дозволяє підвищити якість освітнього процесу, полегшить підготовку школярів до уроків, збагатить їх словниковий запас, формує в них „почуття мови”.
Термін – це „слово або словосполучення, що є назвою поняття якої-небудь спеціальної області науки, техніки, мистецтва”. Таким чином, термін може служити назвою поняття і відображати зміст поняття. Терміни шкільного курсу біології пов'язані з поняттями науки і входять у визначення поняття. Методика формування біологічних понять на емпіричному рівні розроблена Верзиліним, Риковим, Звєрєвим, Корсунскою і іншими методистами. На сучасному етапі формуються й інші підходи до засвоєння понять, наприклад, теоретичний підхід, здійснюваний Комісаровим, Давидовим, Ельконіним.
Біологічна освіта учнів  починається з вивчення розділу „Рослини», який поєднує найважливіші елементи різних напрямків цієї науки: морфології, анатомії, фізіології, систематики, екології рослин, тому зміст шкільного курсу біології складається із системи взаємозалежних морфологічних, анатомічних, фізіологічних і інших понять. У цьому шкільному розділі починають формуватися і розвиватися основні загально біологічні поняття: живий організм, клітина - структурна одиниця живого організму, обмін речовин, індивідуальний розвиток організмів, зв'язок організму з навколишнім середовищем, взаємозв'язок будови і функцій, історичний розвиток організмів. Багато біологічних понять — це складова частина загально-біологічних понять. От чому від якості біологічних знань учнів залежить рівень їхніх загально-біологічних знань.
Об’єкт дослідження – процес засвоєння термінів учнями.
Предмет дослідження – термінологічна робота при вивченні біології.
Мета роботи: ознайомитись з прийомами термінологічної роботи при вивченні біології.
Завдання роботи:
1.     Встановити, як ми розуміємо слово „термін”, дати визначення та з’язувати як класифікують терміни.
2.     Показати організацію та систему роботи з біологічними термінами при вивченні біології.
3.     Ознайомитись з прийомами термінологічної роботи під час викладання біології.



РОЗДІЛ 1. РОБОТА З ТЕРМІНАМИ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

1.1 Поняття про термін


Термін – член конкретної термінологічної системи, тому термінологія – це не випадкова сукупність слів, а система взаємопов’язаних термінів, які позначають систему понять будь-якої області знань.
Термін, як правило, виконує дві функції: слугує назвою поняття (номінативна функція) та відображує зміст поняття. Однак терміни для кожної науки нечисленні та обов’язково пов’язані з поняттями даної науки.
Термін нерозривно пов’язаний з поняттям. Терміни і поняття знаходяться в певних корелятивних співвідношеннях, які заключаються в наступному: термін входить до визначення поняття, але визначення поняття не зводиться до терміна. Разом з розвитком поняття відбувається і розвиток значення термінів.
Є багато термінів, які словесними виразами відображують сутність поняття. Ці терміни є короткими визначеннями понять, наприклад одноклітинні, земноводні.
Ряд термінів тільки частково відображують будь-яку сторону понять.
Таким чином, терміни можна класифікувати з врахуванням їх словесного значення, а також відносно категорій тих спеціальних понять, які вони позначають. Серед термінів можна виділити морфологічні, фізіологічні, анатомічні, екологічні, еволюційні, систематичні та інші терміни.
Можлива і інша класифікація біологічних термінів – по кількості слів, які вживаються для їх позначення. Так як засвоєння терміну, його запам’ятовування і переклад в мовний апарат тісно пов’язані с пам’яттю, то терміни, які складаються з одного, двох, трьох слів не можна розглядати як рівноцінні для запам’ятовування. Тому можна виділити категорію простих термінів, які складаються з одного слова та складних, які складаються з декількох слів (кровообіг).
Якщо розглядати категорії термінів виходячи з останніх двох груп, то можна сказати, що більшість анатомо-морфологічних, систематичних, медичних, екологічних категорій складаються з простих термінів, а більшість фізіологічних термінів складні за складом. Так як затрати пам’яті на різні групи термінів різні, то розбираючи матеріал уроку на тему, розділ слід орієнтуватися не тільки на кількість відібраних термінів, але й на складність термінів.
Будучи назвою поняття і відображаючи його зміст, термін дає змогу чітко і зрозуміло передати суть матеріалу, що вивчається.
Слід приділяти особливу увагу семантиці та етимології наукових термінів, бо часто є розходження побутових і наукових значень одного й того самого терміна.
Уведення терміна можливе в різний час формування в учнів нового поняття. Це залежить від змістовного значення терміна. На першому етапі уроку можна провести роботи, за допомогою яких перевіряють засвоєння нових термінів під час виконання домашнього завдання. Це біологічні диктанти, головоломки, елементи гри «ланцюжок» тощо.
Під час мотивації навчальної діяльності учнів потрібно пояснювати семантику і етимологію відповідних термінів.
Упродовж сприйняття та засвоєння нового матеріалу вчитель за допомогою термінів передає суть матеріалу, що вивчається. Закріплювати нові терміни можна у вигляді гри, складання кросвордів, головоломок, схем тощо.
У диференційному домашньому завданні можна запропонувати учням скласти кросворди, головоломки, розповіді Мюнхгаузена, використовуючи нові терміни. Правильно організована термінологічна робота під час викладання курсу біології дає змогу засвоїти основні біологічні терміни й поняття, закріпити знання учнів та практичні вміння, перевірити засвоєння вивченого матеріалу, підвищити якість здобутих знань.
Термінологія як наука набула самостійності у середині ХІХ ст., а народилась вона в надрах лінгвістики. Її завданнями було чітко визначити співвідношення, в якому знаходяться слово і термін. Слово – це найменування предмета, історично закріпленим за ним народом. У словоутворенні велику роль відіграє змістове значення – семантика.
Відповідно, слова несуть певне змістове навантаження, яке має значення у словоутворенні, тому у вивченні і становленні мови народу словарна робота повинна займати ключове місце. Багато слів багатозначні і потребують уточнення. Крім цього слово має психологічні властивості і може нести емоційні барви. Але існують такі слова, для яких психологічне значення мінімальне. Це – терміни.
Термін – це слово або словосполучення, що є назвою певного поняття спеціальної галузі науки, техніки, мистецтва… Термінологія – це система взаємозв’язаних термінів, що означають систему понять певної галузі знань. Термін виконує дві функції: слугує назвою поняття та виражає зміст поняття. Кожна наука має свої терміни, які пов’язані з її поняттями. Поняття – це форма мислення, що виражає певні властивості, зв’язки та відношення предметів та явищ у їхньому протиріччі і розвитку.
Із власного досвіду мені відомо, що засвоєння програмового матеріалу із біології буде високим, якщо учні міцно, своєчасно і систематично оволодіють необхідним словарним запасом і зрозуміють мову цієї науки через засвоєння спеціальних термінів. Процес оволодіння термінами та їх використання мають свої особливості та труднощі. Якщо учні не можуть або не хочуть засвоювати біологічні терміни – це призводить до нерозуміння мови біології, її перекручування і невпізнанності. Особливо це стосується іншомовних термінів. Мені відомо, що не кожен учень засвоює термінологію, особливо латинську чи грецьку, з першого прочитання чи прослухання. В такому випадку незрозумілий термін можна замінити простішим, але не завжди це вдається, тому що не кожен термін взаємозаміняється. А ще при такій заміні втрачається чіткість і точність висловлювання.
Робота над кожним терміном, його формулюванням та визначенням дозволяє мені перевірити правильність розуміння учнями сутності біологічних понять. Дуже важливо, щоб терміни запам’ятовувались не механічно, а усвідомлено. Якість засвоєння термінів складається із наступних прийомів:
- приговорювання термінів, особливо іншомовного походження, вголос;
- робота над засвоєнням орфографії термінів;
- запис термінів на дошці;
- тренувальні вправи на співвідношення терміну з поняттям;
- морфологічний та фонетичний аналіз термінів;
- аналіз та синтез термінів, які складаються з двох слів;
- використання термінів у різноманітних навчальних ситуаціях.

2.2 Система термінологічної роботи при вивченні біології


Міцне засвоєння понять може здійснюватись тільки у випадку, коли учні своєчасно та систематично оволодівають необхідним словарним запасом, пізнають мову науки через засвоєння спеціальних термінів. Точне розуміння термінів дає можливість глибше проникнути в певну область науки, свідомо засвоювати її.
Процес оволодіння учнями термінами, переклад їх у свій словарний запас та використання в своїй мові має свої особливості та труднощі. Відсутність правильної термінологічної роботи в шкільній практиці, як правило, обумовлює термінологічну неграмотність дітей при написанні та в усній мові, нерозуміння мови дисципліни. Погане знання орфографії та вимови учнів веде до того, що терміни спотворюються до невпізнанності.
Причинами спотворювання термінів та слів є нерозуміння внутрішніх зв’язків між поняттями та значенням слова, а також в не умінні провести морфологічний аналіз терміна. Особливу увагу необхідно приділяти семантизації, тобто усвідомлюваному значенню терміну. Семантизації часто потребують і російські назви, які стали спеціальними термінами.
Один з недоліків існуючих підручників і допомога з біології - зовсім недостатнє розкриття в них етимології наукових термінів. От чому вчитель змушений у багатьох випадках сам вишукувати джерела походження слова, а це, як правило, нелегко. Відомо, що далеко не всі учні засвоюють термінологію з першого прочитання або прослуховування. Для того, щоб полегшити цей процес засвоєння, багато вчителів у ряді випадків прибігають до термінів-замінників, але такий прийом не завжди приносить бажані результати.
Міркуючи теоретично, можна припустити, що заміна одних термінів іншими, більш простому і зрозумілими, повинна сприяти розумінню і запам'ятовуванню матеріалу. У деяких випадках терміни-замінювачі дійсно корисні, але таких випадків дуже небагато. Набагато частіше вони не тільки не сприяють засвоєнню, але значно затрудняють його, тому що терміни-замінники, як правило, недостатньо фіксують ознаки предмету, виявляються псевдо орієнтуючими.
Прагнення деяких учителів спростити освітній матеріал на основі виключення наукових термінів - шлях невірний. Він створює незручності: витрачається багато часу на перерахування, описи, додаткові тлумачення, мову втрачає чіткість, точність викладу. Вживаючи терміни-замінники, варто виходити з того, що слово відіграє істотну роль у формуванні поняття. Варто враховувати, що для учнів важкими являють назви і терміни латинського або грецького кореня, які не можуть бути свідомо сприйняті без знання древніх мов. Тому в шкільне природознавство уникають уводити латинські назви в тих випадках, де вони можуть бути замінені російськими. Там, де наукові іноземні терміни не мають еквівалентів російською мовою, вони даються в звичайній транскрипції. У зв'язку з цим варто чітко виписувати такі назви і терміни на класній дошці, звернувши особливу увагу на їхнє написання. На практиці далеко не усі вчителі користуються даним прийомом і ще в більш рідких випадках вимагають від учнів записів термінів у зошит з відповідним поясненням.
В окремих випадках значення наукових термінів, взятих з розмовної російської мови, розходиться зі звичним побутовим вживанням слів. Часто вони зустрічаються в біології. Для того щоб ламання звичних і прийнятих у повсякденній мові назв не викликала здивувань з боку школярів, яким іноді здається, що вчитель сам плутається в термінології . У життєвій практиці часто говорять «стручки» гороху (маючи у виді чисто зовнішню ознаку подібності). При узагальненні типів плодів учні, не виділяючи основну ознаку бобових рослин — наявність плодів-бобів, змішують їх із плодами, які відносяться до типу стручок.
Робота над кожним терміном, формулюванням або визначенням дозволяє вчителеві перевірити правильність розуміння учнями сутності понять, а також попередити перекручування на самому початку їх формування. Інакше кажучи, необхідно ретельно працювати над змістом поняття, це буде сприяти кращому запам'ятовуванню терміна, формулювання, визначення.
Аналіз досвіду роботи вчителів показав, що лише цілеспрямована робота над змістом поняття приводить до глибокого запам'ятовування термінів, у той час як опір тільки на словникову роботу без належного пояснення сутності поняття дає невисокі результати запам'ятовування.
У роботі над засвоєнням понять, термінів учні зустрічаються з великими труднощами: складністю понять, запам'ятовуванням слів іноземного походження, які важко вимовляються, великою кількістю термінів, невідповідністю повсякденних слів з науковими термінами і т.д. Більшість з них пов'язані з недостатньою аналітичною діяльністю учнів. Любий термін, який позначає конкретне поняття, являє собою якийсь ступінь узагальнення, у той час як всяке узагальнення пов'язане з умінням аналізувати те, що спостерігається. Виділяючи несуттєві ознаки, учні можуть робити помилкові узагальнення.
Введення нових понять і термінів у навчально-виховний процес по біології відбувається індуктивним і дедуктивним способами. На уроках біології і зоології найчастіше використовується індуктивний спосіб, на уроках інших біологічних дисциплін можливі обидва способи.
При поясненні нових термінів або повторному поясненні уже вивчених використовують логічний прийом аналізу і синтезу з розкриттям етимологічного змісту термінів. Наприклад, при вивченні в 6 класі збільшувальних приладів робота з терміном мікроскоп може здійснюватися з використанням аналітико-синтетичного прийому в системі переходу від етимологічного значення терміна до його змісту: 1) первісне ознайомлення з терміном і написання його на дошці, одночасно показ приладу; 2) розчленовування терміна на складові частини - «мікроз» і «скопа»; 3) зміст кожної частини грецькою мовою: мікроз - маленький, скопіен — розглядати; 4) синтез змісту і висновок: назва приладу розкриває його призначення.
У процесі вивчення біології немає необхідності в застосуванні аналітико-синтетичного прийому з розкриттям етимологічного змісту всіх біологічних термінів. Подібна робота може викликати велике перевантаження учнів. Лише в окремих випадках, коли вводиться термін іноземного походження, до того ж і дається в підручнику без перекладу, використання такого прийому необхідно.
Існує думка, що немає необхідності говорити учню, що той або інший термін латинського або грецького походження, тому що учень усе рівно не знає ні латинського, ні грецьких мов. Таке заперечення необґрунтовано. Досвід молдавських дослідників Л. В. Маху, І.І. Маху показав, що, незважаючи на незнання названих мов, вказівка викладача на те, що даний термін запозичений, приносить користь насамперед тому, що допомагає учню знаходити правильний корінь якого-небудь терміна (наприклад, першу частину в терміну телофаза учні асоціювали зі словом «тіло», поки не довідалися, що цей термін походить від грецького слова телос - кінець). Мета вказівки на походження терміна — говорячи про його походження і первісне значення, розкрити зміст сучасного наукового поняття.
Отже, якість засвоєння наукової мови біології пов'язано із системою термінологічної роботи, що складає з наступних методів і прийомів: 1) промовляння термінів іноземного походження вголос; 2) робота над засвоєнням орфографії нових термінів; 3) виявлення етимології терміна, запис термінів на дошці й у зошитах учнів; 4) тренувальні вправи на співвіднесення терміна з поняттям; 5) індуктивний і дедуктивний шляхи введення нових термінів; 6) морфологічний і фонетичний аналіз термінів; 7) аналітико-синтетичний аналіз; 8) використання термінів у різних навчальних ситуаціях і ін.



РОЗДІЛ 2. ПРИЙОМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ

2.1 Термінологічна робота при вивченні нового матеріалу


Зміст програми передбачає вивчення живої природи розпочати з розділу “Рослини”. Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин”.
Зміст розділу „Рослини” містить у собі складні поняття, що у мові науки виражаються термінами російського й іноземного походження. Засвоєння учнями їх вимагає спеціальної систематичної роботи в навчально-виховному процесі, але основні зусилля повинні бути реалізовані на уроці. Робота з термінами на уроках біології може здійснюватися на всіх його етапах: при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, перевірці знань, умінь і навичок. Даючи домашнє завдання, учитель повинен передбачити продовження термінологічної роботи самостійно вдома. Термінологічну роботу вчитель повинен проводити в системі, ненав'язливо, тобто в сполученні з тими методами і прийомами, що формують знання учнів. Це робити необхідно особливо в тих випадках, коли на уроці уводиться велике число термінів. У програмі розділу „Рослини” до таких уроків відносяться наступні: поділ квіткових рослин на групи, всі уроки, пов'язані з характеристикою основних родин класу дводольних і однодольних рослин, де школярі повинні запам'ятати назви багатьох рослин. У названому розділі, а також у розділі „Бактерії, гриби, лишайники” потрібна особлива робота з термінами, тому вона повинна відбитися вже в задачах уроку .
Включаючи термінологічну роботу в мету уроку, учитель більш ретельно продумує рішення основної задачі - формування і розвиток міцних знань про рослини, тому що робота з термінами сприяє не тільки їх кращому запам'ятовуванню, але і позитивно впливає на засвоєння понять, позначених даними термінами.
Робота з біологічними термінами здійснюється в основному в ході знайомства з новим матеріалом. Найбільше широко розповсюджений прийом термінологічної роботи - замальовка органу, організму, предмета або їх частин і їх підписування. Так, учням пропонується схематично замалювати будову рослинної клітини, або квітки, або насіння квасолі і підписати їх частини. Така робота дозволяє розвивати конкретно-образне мислення, учить виділяти найбільше істотні ознаки в досліджуваному, зіставляти назву з ознаками і властивостями. Крім того, записуючи термін, учні тренуються в його правильному написанні, вимові, запам'ятовуванні, що сприяє встановленню зв'язків між різними типами пам'яті. Однак у такій роботі дуже важливо, щоб замальовки здійснювалися з натури, а не з книжкового або табличного зображення. У противному випадку відбувається механічне перемальовування, що малоефективне.
Не менш розповсюджений і такий прийом термінологічної роботи, коли в міру пояснення учитель уводить термін, записує його на дошці, а учні - у зошитах, тут же дається словесне або письмове пояснення значення терміна. У зв'язку з цим учитель часто пропонує учням заводити спеціальні зошити-словники. Крім таких словників, можна рекомендувати в зошиті по біології відвести спеціально кілька сторінок для роботи з термінами.
Прийом проказування терміна кілька разів уголос дозволяє тренуватися в правильній його вимові. Особливо доцільно цей прийом застосовувати при знайомстві з термінами іноземного походження: ендосперм, епіфіт, ефемер, спермії, коки, бацила, вібріон, симбіоз, флора й ін. Бажано, щоб проказування сполучалося з одночасним зчитуванням терміна з дошки або зошити.
Виявлено, що робота над з'ясуванням семантики й етимології термінів сприяє формуванню уміння аналізувати, виділяти головне в досліджуваному понятті і робити узагальнення, тобто така робота сприяє розвиткові розумової діяльності учнів. При плануванні мети уроку учителю варто передбачати такі прийоми термінологічної роботи, що з'ясовували б етимологію і семантику термінів.
Прийоми виявлення семантики й етимології слова особливо важливі в роботі з термінами іноземного походження. Необхідно, з'ясувавши походження терміна. Наприклад, при вивченні будови насінини однодольних рослин учитель, уводячи поняття про запас органічних речовин, називає термін ендосперм, який позначає ту частину насіння, у якій відкладаються в запас органічні речовини. Клітини цієї частини насінь однодольних рослин заповнені живильними речовинами. Цей термін учитель записує на дошці, а учні в зошит. Щоб школярі запам'ятали його не механічно, а осмислено, необхідно дати переклад терміна: ендосперм (від гр. endon) дослівно означає „усередині насіння”. Як бачимо, дослівний російський переклад терміна збігається з основним змістом поняття, яке позначене даним терміном. Іншими словами, походження назви даного поняття пов'язано з місцем розташування запасу живильних речовин, що школярам не важко зрозуміти і краще запам'ятати.
Велике значення має з'ясування семантики терміна, тобто його значеннєвого значення. Даний прийом можна використовувати особливо часто, тому що в більшості випадків значеннєве значення терміна збігається з основним змістом того поняття, що визначене даним терміном. Наприклад, на уроці по вивченню будови квітки після пояснення будови і назви частин квітки по моделі або таблиці учням варто запропонувати розчленувати квітку на частини, виділити квітконіжку, чашечку, віночок, маточку, тичинки, назвати ці частини і пояснити, чому певні частини квітки назвали квітконіжкою, квітколожем, чашечкою. Вникнувши в зміст даного терміна, учні безпомилково зв'яжуть їх з основним змістом відповідного поняття.
Нові біологічні терміни в процесі вивчення матеріалу учитель уводить разом з розкриттям понять під час розповіді, бесіди або пояснення, при демонстрації об'єктів природи або їх зображень, у ході лабораторних робіт, на практичних занять, під час екскурсій. При введенні термінів іноземного походження позитивно впливає на засвоєння відповідних біологічних понять і термінів логічний прийом аналізу і синтезу на основі етимології. Цей прийом сприяє встановленню і підтримці зв'язку між сприйняттям і засвоєнням слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового комплексу з певним чином, уявленням або поняттям.
Цілісне поняття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних аналізованих ознак і поняття, і терміна. Розглянемо застосування даного прийому на прикладі терміна продихи.
На вивчення клітинної будови листа приділяється два уроки. На першому з них вивчається будова шкірочки листка, її функцій і проводиться лабораторна робота з готування препарату шкірочки листа. На другому уроці вивчається будова і функції основної тканини листка. Отже, поняття про продихи дається на першому уроці.
Повідомивши тему і мету уроку, учитель пропонує учнем уважно зверху і знизу оглянути листкову пластинку листків фікуса, бегонії, традесканції, порівняти їх і визначити, що листкова пластинка покрита по обидва боки шкірочкою, яка виконує функцію покриву листа.
Далі вчитель дає завдання зняти ділянку шкірочки з нижньої поверхні листкової пластинки листка традесканції, показуючи, як це зробити, перевіряє правильність виконання операцій учнями і рекомендує розглянути приготовлений препарат під мікроскопом. Пропонує відповісти на питання: 1. З яких клітин складається шкірочка листа традесканції? 2. Як вона розташовується? 3. Яке значення має таке розташування клітин у шкірочці листка традесканції? Навідними запитаннями вчитель підводить учнів до функціонального значення шкірочки - захисної ролі в житті листка (запобігання м'якоті від ушкодження і висихання). На основі такого висновку вчитель знову повертає учнів до терміну покривна тканина, звернувши увагу на зміст цього слова.
Потім учитель пропонує учня уважно розглянути дрібні парні клітини, які зустрічаються серед прозорих клітин шкірочки, і звернути увагу на їх форму підківки і на відмітні риси - присутність зелених зерняток. Розташування і зміна форми цих парних клітин, щілина між ними, яка відкривається і закривається, демонструється завдяки паперовій моделі устячка. Указуючи на те, що зміна форми продихів пов'язана зі змінами погоди і зміною дня і ночі, учитель пояснює учням функції органу. Розкривши в простій розповіді поняття форми і функції продихів, спираючись на проведені спостереження, вчитель аналізує термін з погляду етимології слова. Він пояснює учням, що це сполучення двох клітин і щілина між ними називається вченими продих - від грецького слова, що означає „рот”. Хоча таким шляхом учні прийшли до спрощеного висновку, що продих - це як би маленькі ротики, яких на листку велика кількість, такий метод сприяє кращому закріпленню терміна в пам'яті. Ознайомлення зі змістом поняття служить учням „опорою для кращого запам'ятовування його змісту. Учні, спираючись на зміст і на зазначену роль продиху листка, дійдуть висновку, що назва (термін) відбиває функцію продиху - участь у процесах харчування і подиху рослини. Щоб не спростити правильне розуміння поняття, задовольняючи первісним змістом терміна, учитель відразу після розкриття змісту терміна повторює і закріплює з учнями будівля і функцію устячка, направляючи в такий спосіб їхня увага на науковий зміст цього поняття.
На наступному уроці при вивченні м'якоті листка учні зіштовхуються з новим терміном - хлорофіл і вже знайомим терміном з теми „Клітинна будова рослинного організму” - хлоропласт. Терміни грецького походження складні за складом, тому що утворені двома словами. Робота з цими термінами може бути проведена в такий спосіб. Після формування в учнів на підставі спостережень поняття про то, що в клітинах м'якоті листка й в продихових клітинах є зернятка з речовиною зеленого кольору, завдяки якому листки зафарбовані в зелений колір, можна повідомити терміни хлорофіл і хлоропласт. Записавши слово хлорофіл на дошці, учитель показує, що воно складається з двох слів і дає їм переклад (аналіз).
З'єднавши ці два слова (тобто здійснивши синтез), учитель звертає увагу учнів на значеннєве значення терміна хлорофіл, з'єднавши з понятійним змістом: речовина, яка зафарбовує в зелений колір.
Аналіз і синтез терміна хлоропласт здійснюється учнями вже самостійно. Вони визначають, що це слово складне, складається з двох уже відомих їм слів: одне з яких вони довідалися тільки що, а з іншим знайомі з теми „Клітинна будова рослинного організму”. Учні самостійно зіставляють поняття з терміном, що позитивно позначається на запам'ятовуванні не тільки терміна, але і його понятійного значення. У цьому полягає аналітико-синтетичний прийом термінологічної роботи.
Даний прийом можна широко використовувати в роботі з термінами іноземного походження, які складаються з двох і більш слів. Навчивши цьому прийомові дітей, можна застосовувати його для створення проблемних ситуацій на уроці і для рішення проблеми. Так, при вивченні матеріалу про роль світла в утворенні крохмалю в клітках зеленого листка вчитель може висунути перед учнями проблему: „Як утвориться крохмаль у листах і чому цей процес одержав назву „фотосинтез”? Одну частину цієї проблеми, а саме, як утвориться крохмаль у листках, учні вирішують у процесі демонстраційного досвіду, а іншу частину - у ході роботи з терміном фотосинтез. Учні безпомилково визначають слова, які складають цей термін. Учитель повідомляє їх переклад із грецької мови: фото - світло, синтез - з'єднання, складання, одержання. Проаналізувавши термін і зробивши синтез значеннєвого значення слів, які складають термін, школярі безпомилково вирішують і другу частину проблеми.
При вивченні бактерій, повідомивши учням про два способи їх харчування (у зв'язку з чим бактерії поділяються на групи паразитів і сапрофітів), учитель може висунути проблему: „Як харчуються бактерії-сапрофіти?”, яку діти повинні вирішити в процесі роботи з терміном сапрофіт. Учні проводять його аналіз, відзначають, що термін складається зі слів „сапро” „”фітон”. Учитель повідомляє їх переклад із грецької мови: сапро - гнилий, який розклався, фітон - рослина. З'єднавши зміст цих слів, учні правильно пояснюють понятійне значення терміна і тим самим вирішують поставлену проблемну задачу.
У роботі з біологічними термінами широко може бути використаний порівняльний прийом. Так, вивчаючи пристрій збільшувальних приладів, учнем можна запропонувати порівняти пристрій штативної лупи і мікроскопа, назвати загальні частини в тім і іншому приладах.
Дуже важливо, щоб у ході вивчення нового матеріалу або на інших етапах у системі уроків ті самі терміни використовувалися в різних навчальних ситуаціях: вимовлялися вчителем, учнями, записувалися, застосовувалися в ході лабораторної роботи в процесі безпосереднього спілкування з натуральними об'єктами.
Отже, приведені вище приклади роботи з термінами при вивченні нового матеріалу показують, що вони органічно вписуються в процес формування понять, сприяють кращому їхньому засвоєнню і запам'ятовуванню термінів.

2.2 Термінологічна робота при закріпленні матеріалу


Термінологічна робота, почата при вивченні нового матеріалу, повинна бути продовжена і при його закріпленні. Оскільки закріплюється не весь матеріал теми уроку, а тільки головні, ведучі поняття, то природно, відбувається і добір термінів. Даючи учням завдання, які з'ясовують, наскільки зрозумілий і засвоєний новий матеріал, учитель може включати спеціальні прийоми, спрямовані на роботу з термінами і сприятливим уточненням, конкретизації, закріпленню в пам'яті основних понять уроку і термінів, які їх позначають. Наприклад, на уроці з теми „Будова насіння квасолі”, закріплюючи поняття про зародок, учитель пропонує учнем визначити, з яких частин зародка насіння квасолі розвилися органи проростка квасолі, і пояснити походження терміна зародок.
При закріпленні матеріалу часто можна використовувати прийоми складання схем, заповнення таблиць.
Термінологічна робота сприяє конкретизації понять, їх уточненню. Наприклад, при вивченні насіння як органа квіткової рослини учні часто ототожнюють такі поняття, як склад насінь і будова насінь. Тому після вивчення складу насінь при закріпленні матеріалу можна рекомендувати учням наступне завдання: „Підкресли одною рискою назви, які відносяться до будови насіння, а двома до складу насінь: шкірка, крохмаль, зародок, білок, брунька з листочками, жир, сім'ядолі, мінеральні речовини, стеблинка, вода”. Робота ця вимагає не механічного підкреслення термінів, а зіставлення терміна з відповідним поняттям, аналізу понять і точного їх відображення в термінах. Такий прийом можна рекомендувати і на інших уроках.
Термінологічна робота в процесі перевірки знань, умінь, навичок. Невід'ємна частина більшості уроків біології - перевірка знань, умінь і навичок. Включення в її перевірки знань біологічної термінології - неодмінна вимога. Прийоми, якими їх можна виявити, можуть бути найрізноманітнішими, у першу чергу ті, які були використані при вивченні нового матеріалу і його закріпленні: виявлення семантики й етимології термінів, схематична замальовка, органів, частин органів, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням, вправи в дізнаванні і назві органів, частин органів на натуральних об'єктах і їхніх зображеннях, складання схем, заповнення таблиць, написання біологічних диктантів і т.д.
Великою популярністю користуються для перевірки знань дидактичні картки з різноманітними завданнями, серед яких є і такі, котрі спрямовані на виявлення знань термінології. Цей прийом роботи можна використовувати в тих випадках, коли за короткий термін учителеві потрібно переконатися в знанні учнями термінології.

2.3. Термінологічні диктанти


Цей вид роботи добре застосовувати після уроків з вивчення нової теми, де відбувалася лек­ція зі складанням опорних конспектів (якщо не на кожному занятті, то два рази за тему). Питан­ня оголошують усно, учні записують тільки від­повіді.
Під час написання таких диктантів я дозво­ляю учням користуватися будь-якими матері­алами (підручник, зошит, посібник). Обмеженість часу й необхідність «занурюватися» у підручник або зошит зменшують імовірність списування. Го­ловне, щоби відповіді на запитання були чіткими, однозначними й короткими (це полегшує пере­вірку). Формулювання питання може бути як ви­значенням конкретного терміна, так і стосуватися властивостей, різноманітності, значення. Основна вимога —  короткий варіант відповіді.
Перевірку можна робити тут же на заняттях, після збору аркушів, на яких учні писали відпо­віді (щоби діти бачили результати).
Цей вид роботи також дозволяє здійснити оці­нювання знань і визначити рівень підготовленості та ступінь засвоєння матеріалу. Диктанти добре використовувати на уроках повторення й узагаль­нення. Витрата часу з усною перевіркою не пере­вищує 15-20 хвилин.
Тема. Багатоклітинні організми (10 клас)
Питання
Відповідь
Як називається сукупність клітин, однакових за будовою, походжен­ням і значенням?
Тканина
Назвіть органели, які є тільки в рос­линних клітинах
Пластиди, це­люлозна обо­лонка, вакуолі
Який учений запропонував першу класифікацію рослин?
Карл Лінней
Яке царство живих організмів не має клітинної будови?
Віруси
Які систематичні категорії в класи­фікації рослин не такі, як у тварин?
Відділ, поря­док
Як називаються органи рослин, що забезпечують статеве розмноження?
Генеративні
Які органели надають рослинам зеленого кольору?
Хлоропласти
Яка органела забезпечує зв'язок із зовнішнім середовищем?
Плазматична мембрана
Основна запасна речовина рослин
Крохмаль
3 якої бруньки розвиваються стебло й листок?
3 вегетативної
Як називається різновид покривної тканини з відмерлих клітин?
Корок
Яка структура кори виконує транспортні функції?
Ситоподібні трубки
Наведіть приклади рослин із повзу­чим стеблом
Суниці, полу­ниці
У якій частині стебла запасаються поживні речовини?
У серцевині
Які  життєві форми рослин існують?
Дерева, кущі, трави
3начення стеблових колючок
Захист від по­їдання
У якій частині стебла розташовані судини?
У деревині
Приклади дерев'янистих рослин
(Три приклади)

Тема. Вегетативні органи рослин
Питання
Відповідь
Як називається брунька, з якої розвиваються листки?
Вегетативна
Як називається поверхневий шар покривної тканини стебла, що складається з відмерлих тканин?
Корок
Які структури кори стовбура забезпе­чують транспорт поживних речовин?
Ситоподібні трубки
Як людина використовує повзучі стебла культурних рослин?
Вегетативне розмноження й декоративне значення
Наведіть приклади назв рослин з укороченим стеблом
(Три приклади)
У якій частині стебла запасаються поживні речовини?
У серцевині
Яке значення стеблових колючок?
Захисне
У якій частині стебла знаходяться судини?
У деревині
Наведіть приклади назв рослин, які мають видозмінене стебло — цибу­лину
(Три приклади)
Наведіть приклади назв рослин, які мають стеблові вусики
(Три приклади)
Назвіть найпоширеніший у природі тип листкорозміщення
Почергове (спіральне)
Яке жилкування характерне для де­рев помірного клімату?
Сітчасте
Наведіть приклади назв рослин, які мають складні листки
(Три приклади)
Дайте характеристику листку куку­рудзи
Простий, сидя­чий, паралель: не жилкування
Які тканини утворюють жилку листка?
Механічна та провідна
Які структури листка забезпечують надходження газів у листок?
Продихи
Клітини якої частини листка містять найбільшу кількість хлоропластів?
Стовпчаста па­ренхіма
Як називається процес випарову­вання води листками, що забезпечує транспорт речовин?
Транспірація
Як називається процес випаровуван­ня надлишкової води листками?
Гутація («плач рослин»)
Скільки камбіальних кілець на зрізі 20-річного клена?
Одне



Тема. Багатоклітинні організми
Питання
Відповідь
Назвіть найменшу структурну й функціональну одиницю живого
Клітина
Назвіть органели, які є тільки у тва­ринних клітинах
Лізосоми,. клі­тинний центр, глікокалікс
До якої тканини рослин функціональ­но подібна епітеліальна тканина?
До покривної
Як називається запліднена яйцеклі­тина, з якої починається розвиток живого організму?
Зигота
До якої групи належить більшість тварин за типом живлення?
Гетеротрофи
Хто з учених увів у біологію латин­ську мову та бінарну номенклатуру?
Карл Лінней
За якими таксономічними катего­ріями відрізняється класифікація тварин і рослин?
Відділ — Тип, Порядок — Ряд
Назвіть вид розвитку тварин, за якого молода особина схожа на до­рослу форму
Прямий
Як називаються біологічно активні речовини, які регулюють ріст і роз­виток тварин?
Гормони
Яка система органів тварин забезпе­чує транспорт речовин?
Кровоносна
Яка система органів тварин забезпе­чує живлення?
Травна
Який процес життєдіяльності сприяє утворенню енергії у тварин­ному організмі?
Дихання
Яка система органів тварин вироб­ляє гормони?
Ендокринна
Які типи м'язової тканини вам відомі?
Посмугована,
гладенька,
серцева
Що таке гамети?
Статеві клі­тини
Як називається процес відновлення застарілих або пошкоджених струк­тур?
Регенерація
Який учений створив першу науко­ву класифікацію тварин?
Ж.-Б. Ламарк
Який розділ біології вивчає процеси життєдіяльності організмів?
Фізіологія
Як називаються тварини, у тілі яких є й чоловічі й жіночі статеві органи?
Гермафродити
Яка система органів забезпечує по­дразливість і саморегуляцію?
Нервова



2.3 Роль підручника при роботі над термінами


Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який застосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правильна вимова термінів і т. п.
У системі роботи з біологічними термінами при вивченні рослин істотну роль може зіграти такий засіб навчання, як шкільний підручник. У його методичному апараті використовуються деякі прийоми термінологічної роботи, про які учні повинні знати. Зокрема, у навчальних текстах нові для школярів терміни надруковані курсивом. Окремі терміни іноземного походження дані з перекладом на російську мову, на жаль, цей прийом застосовується рідко. Іноді використовується семантизація термінів.
На перших уроках при вивченні рослин, знайомлячи школярів з підручником, учитель повинний звернути увагу учнів на шрифтові виділення в тексті. Щоб краще запам'ятати нові терміни, учні повинні з ними провести різноманітну роботу: записати в словник або зошит, знайти в тексті їхнє пояснення, розібратися в значенні цих слів, навчитися правильно їх вимовляти і т.п. Така робота повинна здійснюватися учнями постійно, тому на уроках учитель повинний показати, як її виконувати, і неодмінно включати в домашнє завдання.
У деяких шкільних підручниках з біології був включений покажчик термінів і покажчик назв рослин, згаданих у підручнику. Їх наявність у підручнику дозволяло вчителеві озброювати учнів новими прийомами термінологічної роботи. Зокрема користуючись покажчиком термінів, учні могли швидко знайти на відповідній сторінці заданий термін, з'ясувати його понятійний зміст або визначити, у яких рослин є той або інший орган, і т.п. Користуючись покажчиком назв рослин, учні могли знайти в підручнику опис заданої рослини, прочитати матеріал, скласти морфологічну характеристику, визначити належність до класу, родини. Працюючи з покажчиком назв рослин, учні могли також знайти зображення заданої рослини на малюнку, розглянути його, описати і визначити належність до родини. Робота такого роду, безсумнівно, сприяла б кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, озброювала учнів прийомами роботи з підручником, які вони могли б використовувати надалі. На жаль, у більшості підручників покажчики зняті. До того ж досить велика кількість термінів іноземного походження використовується без їх перекладу на російську мову.


ВИСНОВКИ


1.     Встановлено, що термін – це член конкретної термінологічної системи, а термінологія – це не випадкова сукупність слів, а система взаємопов’язаних термінів, які позначають систему понять будь-якої області знань. Терміни можна класифікувати з врахуванням їх словесного значення, а також відносно категорій тих спеціальних понять, які вони позначають. Серед термінів можна виділити морфологічні, фізіологічні, анатомічні, екологічні, еволюційні, систематичні та інші терміни.
2.     В системі термінологічної роботи доцільно використовувати такі прийоми:
-          замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх частин та підписування малюнка;
-          введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці (учнями — в зошитах) із наступним словесним або письмовим поясненням значення (для цього учні ведуть спеціальні зошити-словники);
-          кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним списуванням його з дошки або із зошита (тренування в правильній вимові терміна, особливо іншомовного);
-          з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рідною мовою;
-          з'ясування значення (семантики) терміна; використовується найчастіше, оскільки здебільшого значення терміна збігається з основним змістом поняття, яке виражається ним (наприклад, поняття «квітконіжка», «чашечка»);
-          аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє встановленню й підтриманню зв'язку між сприйняттям та засвоєнням слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового комплексу з певним образом, уявленням чи поняттям. Цілісне поняття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних ознак і поняття, й терміна.
3.Ознайомились з термінологічною роботою при вивченні


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.           Верзилін М.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища школа, 1980. – 347с.
2.           Вивчаємо біологічну термінологію // Все для вчителя. – 19978. - № 5-6. – С.21.
3.           Загальна методика навчання біології. / За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 589с.
4.           Зеркалова Р.В. Учим рабо тать с терминами // Биология в школе. – 2005. - № 5. – С.36-39.
5.           Калішня К., Рибак О. Використання наукових термінів на уроках біології // Біологія і хімія в шклі . – 1997. - № 1. – С.17-22.
6.           Култаєва О.В. Біологічна термінологія та робота з нею на уроках біології //Хімія. Біологія. – 2003. - № 62 (листопад). – С.1-14.
7.           Лукашевич Г. Термінологічна робота під час вивчення теми „Гриби” // Хімія. Біологія. – 2005. - № 18 (березень). – Вкладка. – С.1-18.
8.           Неведомська Є. Як допомогти учням оволодіти біологічними термінами // Біологія і хімія в школі. – 1997. - № 2. – С. 34-37.
9.           Соломин В.П. Применение терминологического словаря в учебном процессе / В.П. Соломин, В.П, Андреев // Биология в школе. – 2007. - № 3. – С. 60-64.
10.      Пакулова В.М. Работа с терминами на уроках биологии. – М.: Просвящение, 1990. – 93с.
11.      Поченюк Г. Робота з термінами на уроках біології // Біологія. – 2007. - № 25-26 (вересень). – С. 34-36.