Тема: Адаптація як властивість біологічних систем.

Мета: Ознайомити учнів з поняттям адаптації як властивості біологічних

систем. Розглянути приклади адаптацій. Зорієнтувати учнів у класифікації

адаптацій.

Сприяти розвитку логічного мислення, вміння аналізувати та порівнювати

біологічні об’єкти. Виховувати бережливе ставлення учнів до природи,

культуру спілкування, екологічну свідомість.

Обладнання: малюнки та фотографії прикладів адаптацій тварин, картки-

завдання, аудіозапис звуків тварин.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання з учнями. Налаштування учнів на роботу. Вчитель вмикає

аудіозапис зі звуками диких тварин. Як тільки багато різноманітних тварин

проживає на нашій планеті. Щоб вижити у такому різноманітті кожній тварині

довелося пристосовуватись до інших живих організмів та умов

навколишнього середовища. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь багато нового

про пристосувальні властивості тварин. Тому будьте максимально уважні та

зосереджені.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Асоціативне гроно ( Учні біля дошки створюють схему)

Середовище існування 

Живі організми

Пристосування

Фактори середовища

Взаємозв’язок

Адаптації

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне питання. Уявіть ситуацію, якби ящірка не відкидала хвіст. Чи

змогла б вона зберегти свій вид до наших часів? На дошці демонструється

малюнок ящірки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми та мети уроку. Запис дати та теми уроку в зошитах.

1.Поняття про адаптацію.

Пояснення вчителя з елементами демонстрації

Основи теорії адаптації закладено канадським ученим Гансом Сельє

(1936–1989). Він увів у науку поняття адаптації, виявив фази адаптаційного

процесу, сформулював уявлення про загальний адаптаційний синдром і

стрес.

АДАПТАЦІЯ (від лат. adaptatio – пристосування) в біології –загальна

властивість усіх біосистем щодо формування й розвитку нових біологічних

ознак відповідно до змін умов навколишнього середовища.

Запитання до учнів:

Чи можете ви навести прилади адаптацій?

Учні наводять прилади.

Демонстрація картинок адаптації тварин.

2.Поняття про принцип єдності організмів і середовища існування.

Принцип в різний час формульований К. Ф. Рульє, І. М. Сеченовим та В. І.

Вернадським.

Життя розвивається внаслідок постійного обміну речовин та інформації на

ґрунті потоку енергії у динамічній єдності організмівй середовища мешкання.

Запитання до учнів:

Наведіть приклади які будуть ілюструвати принцип єдності організмів і

середовища існування.

Учні наводять прилади ланцюгів живлення. Залежність живих організмів від

вологи. Сонячного світла. Температури тощо.

3.Класифікація адаптації організмів.

Методи: демонстрація, розповідь, учні пишуть рівняння реакції на дошці

під керівництвом учителя.

Адаптація реалізується не лише на рівні організму. Її прояви існують на

кожному з рівнів організації біосистем і притаманні їм усім.

Клітинними адаптаціями є пристосування на рівні одноклітинних організмів

або окремих клітин багатоклітинних організмів. Так, під дією

ультрафіолетовоговипромінювання на мембрани епітеліоцитів синтезується

фермент тирозиназа йутворюється меланін; нестача кисню стимулює

збільшення кількості мітохондрій і посилення процесу біологічного

окиснення; поява нового джерела поживних речовин спричиняє появу нових

ферментів у клітинах бактерій.

Організмовими адаптаціями є морфоанатомічні структури, фізіологічні

явища або прояви поведінки організму, що сформувалися в процесі еволюції

і підвищують довготривалий репродуктивний успіх організму. Це найбільш

вивчена група адаптацій.

До популяційних адаптацій належать: спільне добування їжі стаєю вовків

або прайдом левів зростання в популяціях кількості самок і збільшення

плодючості та кількості яєць у кладках птахів.

Видовими адаптаціями є шлюбні танці журавлів або турнірні бої оленів,

результатом яких є добір самців й самок для успішної репродукції виду,

нерест упрохідних риб, світлова комунікація у світляків.

Прикладами екосистемних адаптацій можуть бути симбіотичні відносини

між видами у біогеоценозах: мікориза орхідей з базидіальними грибами,

бактеріориза бульбочкових бактерій роду Rhizobium з бобовими рослинами.

Вчені виділяють такі групи адаптацій:структурні, фізіологічні, етологічні.

Робота з підручником. (Учні заповнюють табличку в робочих зошитах

використовуючи матеріал підручника с.4-7 К.Задорожний)

Група адаптацій Приклади Значення адаптацій

Структурні

Фізіологічні

Етологічні

По закінченню роботи здійснюється перевірка та обговорення кожної із груп

адаптацій.

ІV. Закріплення матеріалу.

Завдання на мультимедійній дошці (на звичайній дошці можна прикріпити

ілюстрації) Вправа «Розпізнай біологічний об’єкт»

Визначте за даними ілюстраціями групу та значення адаптації

1Горби на тілі верблюда

2.Забарвлення жаби

3.Нічний зір у кажана

4.Наявність колючо-сосучого ротового апарата у комара

5.Характерна поза у кобри

6. Форма тіла у змії

V.                 Рефлексія

Обговорення проблемного питання «Уявіть ситуацію, якби ящірка не

відкидала хвіст. Чи змогла б вона зберегти свій вид до наших часів?»

VI.   Домашня робота

Опрацювати відповідний параграф підручника (параграф 1), підібрати та

записати в зошити по 3 приклади різних адаптацій у тварин. Для бажаючих

підготувати інформацію про адаптації спричинені мутаціями.

Тема: Роль екологічного виховання у формуванні

конкурентноспроможного робітника.

Анотація

В даній статті висвітлені основні напрямки, шляхи та методи

екологічного виховання здобувачів освіти . Адже екологічна ситуація, яка

склалася у світі та в Україні в цілому, постійно вимагає швидкої перебудови

мислення людства й кожної конкретної людини, формування екологічної

свідомості й екологічної культури.

У зв’язку з цим екологічна освіта й екологічне виховання стають новим

пріоритетним напрямком педагогічної теорії та практики. Відповідно до

Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті, одним із ключових

питань системи освіти є екологічне виховання.

Вступ

Екологічне виховання - це неперервний процес навчання, виховання,

самоосвіти, накопичення досвіду і розвитку особистості, спрямований на

формування ціннісних орієнтацій, норм поведінки і спеціальних знань щодо

збереження навколишнього середовища і природокористування,

реалізованих в екологічно грамотній діяльності.

Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є підвищення

екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного й

бережливого використання природних ресурсів , формування активної,

гуманної позиції у ставленні до природи.

Дієвість екологічного виховання залежить від узгодження всіх його

напрямків, елементів і засобів , комплексності , безперервності й охоплення

ним всіх членів суспільства протягом усього їхнього життя.

Екологічна свідомість та культура є необхідними умовами для

подолання глобальної екологічно кризи.

Негативні зміни в природному середовищі під впливом виробничої

потужності людства на початку XXI ст.. набули значного прискорення, а

отже, відповідь на них також має бути адекватною не лише за змістом, а й у

часі. Збереження планети залежить і від якості , і від темпів формування

свідомості та культури, що відбуваються в процесі екологічного виховання.

Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в

екологічному відношенні люди. Саме тому так важливо розпочинати

екологічне виховання з раннього дитинства. [ 3]

Екологічне виховання має будуватися за принципом спіралі, коли на

кожному наступному витку відбувається узагальнення переднього. Воно має

починатися з раннього дитинства і триває все життя.

Формування екологічної культури здобувачів освіти. Екологічне

виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні

різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище (природне і

соціальне); екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне

ставлення до природи та свого здоров'я; наявність умінь і досвіду вирішення

екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні); безпосередня участь у

природоохоронній роботі, а також здатність передбачати можливі негативні

наслідки природо-перетворювальної діяльності людини[4].

Головні завдання екологічної освіти: формування високої екологічної

культури всіх верств населення, підготовка фахівців для різних видів

екологічної діяльності. Екологічна освіта поєднує такі компоненти:

екологічні знання, мислення, світогляд, етика, культура.

Відповідно до Концепції екологічної освіти України формування

екологічної культури особистості включає:

• виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави і світу,

усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності;

• відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з

довкіллям, виховання любові до рідної землі;

• формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і

стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв’язків,

подолання споживацького ставлення до природи;

• розвиток особистої відповідальності за стан довкілля, вміння прогнозувати

особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

• розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем

навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної

поведінки, виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення

навичок його збереження.

Саме тому найважливішою складовою проблеми є формування

екологічної культури здобувачів освіти, рівень якої визначає якість

екологічної освіти й виховання.

Екологічна освіта е сукупністю екологічних знань, екологічного

мислення, екологічного світогляду, екологічної етики, екологічної культури,

екологічного виховання.

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в

навчальному закладі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання,

добирається відповідна методика, зважаючи на вікові можливості

здобувачів освіти. Мета екологічного виховання - формувати в здобувачів

освіти відповідальне ставлення до навколишнього середовища, що

відбувається з умов його екологічної свідомості.

       Досягнення поставленої мети можливе за умовами виконання

послідовних навчально-виховних завдань:

 Формувати екологічно орієнтовані стосунки і цінності,

спрямованні на подолання конфліктів між людиною і

навколишнім середовищем;

 Сприяти, щоб засвоєнні знання і моральні принципи поведінки,

що до навколишнього середовища ставали переконанням

особистості;

 Розвивати почуття особистої відповідальності за стан

навколишнього середовища на національному і глобальному

рівні;

 Розкривати здобувачам освіти у доступній формі сутність

сучасних проблем екології та її актуальність для людства;

 Розвивати вміння приймати відповідальні рішення з питань

охорони навколишнього середовища і діяти відповідно до них ;

 Залучати здобувачів освіти до практичної діяльності під час

розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого

значення;

       Екологічне виховання - це складна систематична діяльність , що

спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання

екологічного виховання – сприяння накопиченню екологічних знань ;

виховання любові до природи, прагнень примножувати її багатства;

формування вмінь і навичок діяльності людини в природі.

У нашому навчальному закладі екологічне виховання базується на

таких принципах :

 Формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо

впливати на навколишній світ.

 Формування дослідницьких умінь здобувачів освіти, здатності

проєктувати своє особисте буття, що не зашкоджуватиме світу

природи; підвищення компетентності у вирішенні екологічних

проблем.

 Формування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри у

свої сили, сприяння виробленню активної життєвої позиції,

прагненню до здійснення громадянських дій.

 Здійснення екологічно-просвітницької роботи.

Форми екологічного виховання здобувачів освіти : виховні бесіди, лекції,

години спілкування, виховні заходи, акції, екскурсії, конкурси, вікторини,

проєкти.

Екологічна культура є показником свідомості особистості учня,

дорослої людини. Формування цієї культури є обов’язковий напрямок

системи освіти. Основним принципом у здійсненні екологічної культури та

виховання є краєзнавчий принцип вивчення та охорони на фоні загальних

проблем. Тоді й наукові основи охорони та збагачення природи будуть

зрозумілішими та доступнішими, якщо формувати їх на краєзнавчому

екологічному матеріалі.[1[

В екологічній освіті значне місце мають такі інтегровані методи , як

рольові ігри, дебати, робота в групах тощо. Адже вони наближають їх

учасників до реалій життя, створюють такі навчальні ситуації, де треба

використовувати здобуті знання та вміння, виявити моральні якості в оцінці

та розв’язанні екологічних проблем. Розвиваються і комунікативні риси

учнів, уміння знаходити колективні розв’язання поставлених завдань,

стимуляції особистості, її розвитку.

Масові заходи екологічного характеру передбачають участь великої

кількості здобувачів освіти. До них належать екологічні акції, місячники,

конкурси. Зокрема висаджування дерев та кущів, благоустрій території.

Недарма наш заклад зразкового природокористування. Краса нашої

території – це заслуга наших працівників та здобувачів освіти.

Екологічна акція « Годівничка», « Шпаківня» відбувається кожного

року , де здобувачі освіти з професії « Робітник з комплексного

обслуговування та ремонту будинків, газоелектрозварник» змагаються в

конкурсі « Найкраща годівничка» та « Оригінальна шпаківня».

У грудні проходить традиційна акція Всеукраїнської екологічної ліги

«Збережи ялинку».

Мета акції – відмовитися від передноворічного винищення хвойних

дерев та показати шкідливі наслідки передноворічного вирубування хвойних

дерев. Акція спрямована не тільки на попередження незаконної рубки сосен

та ялин, а й на формування громадської думки про «ялинкову» проблему

шляхом пропаганди заміни живих дерев на композиції з гілля.

Щорічно проходить акція « Еко ялинка» , де здобувачі освіти

створюють з природних матеріалів еко ялинки та прикраси до них.

Важлива роль у формуванні навичок екологічної культури та освіти

належить екскурсіям . Здебільшого це екскурсії на природі, поїздки на берег

Дністра.

Базові знання з екологічної освіти сприяють формування екологічної

культури здобувача освіти, роблячи його конкурентноспроможним на ринку

праці . Здобувачі освіти повинні усвідомити цілісність природи Землі,

єдність її процесів, зв’язок людини з природою. Вони мають знати, що їхня

фахова діяльність, поведінка щодо природи повинні узгоджуватися з її

законами. Лише за таких умов у майбутніх фахівців сформується почуття

відповідальності за долю природного оточення.

Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини,

для якої характерні різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище

(природне і соціальне); екологічний стиль мислення, що передбачає

відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я; наявність умінь і

досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні).

Висновок

Отже, екологічне виховання сприяє формуванню та розвитку у

особистості екологічної свідомості – здатності адекватно оцінювати стан

навколишнього природного середовища та всіляко сприяти своїми вчинками

його покращенню, або, як мінімум, не погіршувати його екологічно

недружніми діями. Екологічна освіта має забезпечувати наявність

компетентних спеціалістів, що володіють відповідними знаннями, навичками

та вміннями. Разом взяті, екологічна освіта та виховання, є основою

екологічного просвітництва – різноманітних формальних та неформальних

заходів, що сприяють розвитку екологічної культури, високий рівень якої

неможливо забезпечити без вільного доступу до екологічної інформації.

 Тема уроку: Значення якості питної води для здоров’я людини.

Мета уроку:

• освітня: сформувати поняття про значення якості питної води для

збереження здоров'я людини;

• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, аналізувати та порівнювати

вплив різних видів забруднень води на здоров'я людини;

• виховна: виховувати розуміння значення вивчення процесів обміну для

формування навичок здорового способу життя.

Обладнання та матеріали: мультимедійна

презентація,підручники,роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Девіз уроку:

Вода- джерело життя.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ

УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Який уміст води в тканинах організму людини?

2. Яка роль води у процесах життєдіяльності організму людини?

3. За яких умов, на вашу думку, питна вода є якісною і не завдає шкоди

здоров’ю?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь викладача з елементами бесіди

1.Роль води в організмі людини.

Вода – джерело життя. За даними історії розвитку життя на Землі, перші

істоти виникли у воді. Вода – найпоширеніша у природі речовина, понад 3\4

площі нашої планети вкрито водою. Зародження нового життя, формування

та ріст ембріона людини теж проходить у воді. Протягом усього свого життя

людина щодня має справу з водою. Вона використовує її для пиття і їжі, для

гігієнічних процедур, у побуті, господарстві, влітку - для відпочинку, взимку

- для опалення. Для людини вода є більшим природним багатством. Без їжі

людина може прожити близько 50-ти днів, та без води неможе і дня.

Вміст води в організмі людини становить приблизно 65% від маси тіла,

залежно від вікових, статевих та індивідуальних особливостей. У 1,5-

місячного ембріона людини вміст води становить приблизно 97 %, у

новонародженої дитини

приблизно 75-80%, у дорослої людини – у середньому 65-70%, у клітинах

людей похилого віку приблизно 55-60%.

Вміст води в організмі людини .Кров, легені, нирки приблизно 80-83%;

Головний мозок приблизно 80%; Печінка приблизно 75%; М’язи приблизно

70-76%; Жирова тканина приблизно 30%; Кістки приблизно 20-25%

Функції води в організмі людини:

1. розчинник біологічних молекул;

2. перенесення речовин в організмі;

3. виведення токсичних речовин і процесів метаболізму;

4. збереження внутрішнього тиску та форми клітин;

5. регулятор теплового балансу в організмі

2. Вимоги до якості води.

Вода, яку ми споживаємо, має бути неодмінно чистою. Захворювання, що

поширюються через забруднену воду, можуть погіршити здоров’я, призвести

до інвалідності або навіть смерті.

Якість питної води також залежить від наявності в ній домішок. Основними

показниками якості питної води є: органолептичні показники (присмак,

запах, колір, мутність); токсикологічні показники (наявність сполук

Алюмінію, Плюмбуму, Арсену, фенолів, пестицидів); показники, що

впливають на органолептичні властивості води (рН, йони Мангану, загальна

твердість води, нафтопродукти, сполуки Феруму, Магнію, нітрати, сульфіди,

перманганат на окиснюваність); хімічні речовини, що утворюються під час

обробки води (залишковий хлор, хлороформ та ін.).

Вода, що використовується для пиття і господарсько-побутових цілей,

повинна відповідати певним гігієнічним вимогам, викладеним у Державних

санітарних правилах і нормах України. Згідно з вимогами, вода має бути:

• безпечною в епідемічному відношенні (не повинна містити патогенних

мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров’я

людини);

• придатною за хімічним складом: розчинені речовини не повинні завдавати

шкоди людині;

• безпечною в радіаційному відношенні;

• мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не

мати будь-якого присмаку або запаху).

3. Вплив хімічного складу води на здоров'я людини.

Хімічний склад води може впливати на виникнення і перебіг ряду

захворювань.

За недостатньої кількості Йоду (І) у воді та їжі порушуються нормальний

розвиток і функція щитовидної залози, виникає ендемічний зоб. Для

попередження цієї хвороби в ендемічних за хворобами зобу регіонах люди

повинні вживати сіль, у яку додано калій йодид (КІ) — йодовану сіль.

Вміст Флуору (F) у кількості від 0,7 до 1 мг/л сприяє нормальному розвитку і

мінералізації кісток і зубів. Надходження в організм підвищеної кількості

фтору (понад 1,5 мг/л) викликає захворювання флюороз — ураження емалі

зубів у вигляді пігментованих жовтих і коричневих плям. За вмісту фтору у

воді більше 5 мг/дм 3  відбувається ураження не тільки зубів, але й кісток і

суглобів. Недостатня кількість фтору у воді (менше 0,7 мг/л) призводить до

розвитку іншого захворювання зубів — карієсу (гнилі зуби).

За вживання води зі збільшеним умістом нітратів (солей нітратної кислоти)

розвивається токсичний ціаноз (метгемоглобінемія). Найчастіше токсичним

ціанозом хворіють діти, яким молочні суміші готують на воді, де вміст

нітратів перевищує 45 мг/л. Нітрати в травному каналі дітей з допомогою

мікрофлори відновлюються до нітритів, які, всмоктуючись у кров і

сполучаючись із гемоглобіном, утворюють метгемоглобін, не здатний

переносити кисень. Таким чином знижується вміст кисню в крові й настає

кисневе голодування все це проявляється ціанозом слизових оболонок очей,

губ і шкіри.

4. Забруднення води: хімічне та біологічне

Токсичні речовини, розчинені у воді, є причиною виникнення серцево-

судинних захворювань, розладів травлення, злоякісних новоутворень. У світі

виробляється до 100 тисяч хімічних сполук, 15 тисяч з яких є потенційно

отруйними. До 80 % усіх хімічних сполук, що надходять у зовнішнє

середовище, з часом потрапляють у водойми та джерела.

У водойми скидають технічні промислові відходи, що містять

нафтопродукти, феноли, легкоокисні органічні речовини, анілін,

формальдегід, солі багатьох важких металів (Кадмію, Плюмбуму, Алюмінію,

Нікелю, Мангану, Цинку та ін.). Підземні води також забруднюються

нафтопродуктами, важкими металами, пестицидами, які надходять зі

стічними водами у водоносні горизонти, а також детергентами (складними

хімічними сполуками, що входять до складу синтетичних миючих засобів).

Окрім хімічного, існує біологічне забруднення води. До захворювань, що

поширюються водним шляхом, належать холера, бактеріальна дизентерія,

черевний тиф, сальмонельози, туляремія, вірусний ентерит, вірусний гепатит

А, віруси поліомієліту, різні адено- й ентеровіруси. Вода може стати також

джерелом зараження людини внутрішніми паразитами — гельмінтами.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

УЧНІВ

1. Вправа «Добери пару».( рефлексія).

Де верба…- доброту віддячить.

Ліс і вода… - там і вода

Криниця з водою… - вода-мати

Хто в воді… - брат і сестра

Хліб-батько… - той в добрі

Вода за… - що людина з розумом

2. Вправа «Фільтр» (обрати правильні варіанти тверджень)

1. Щоденно людина повинна випивати не менше (1, 2, 5 ) літрів води.

2. Найбільший вміст води у тілі ( немовляти, людини середнього віку,

людини похилого віку).

3. До мікробіологічного забруднення води належить (каламутність, наявність

кишкової палички, вміст свинцю)

4. Втрата тілом води у розмірі (5%, 10%, 20%) може призвести до смерті.

5. Надмірне споживання води може призвести до ( гіпогідратації,

гіпергідратації, авітамінозу)

6. Найвищий вміст води у тілі людини характерний для ( кісток, м'язів,

головного мозку)

7. З вживанням недостатньої кількості води найчастіше пов'язані такі

симптоми

( набряки, нежить, сухість шкіри)

3. Дайте відповіді на запитання.

1. Які існують вимоги до чистоти питної води?

2. Які види забруднення води вам відомі? Як хімічні домішки, що містяться у

питній воді, впливають на стан здоров’я?

3. Які способи очищення та знезараження води ви знаєте?

4. Чи можна споживати винятково дистильовану воду? Відповідь

обґрунтуйте.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект до уроку. Підготувати доповідь на тему «Раціональне

 Формування ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках

хімії

засобами інтерактивних технологій

Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування

особистості, високоосвіченої, суспільно активної, творчої,

конкурентоспроможної, яка використовує знання як життєвий інструмент,

генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити,

володіє комунікативними здібностями, впевнено відповідає на виклик нового

тисячоліття. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із

сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення

ефективних механізмів їх упровадження.

Процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток

ключових компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій.

Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює

комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню

учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння

розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

Розвитку комунікативної компетентності сприяє метод „Прес”.

Цю форму роботи використовую тоді, коли виникають спірні питання,

необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка

вирішується, переконати інших у своїй правоті. Наприклад, на уроці

„Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми” учні діляться на групи,

кожна з яких отримує завдання – „Поясніть, чому в Україні у галузі

використання нафти і газу триває економічна криза”. Кожна група учнів

презентує і захищає свою позицію за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція); 2)…тому що… (пояснення);

3)…наприклад… (приклад); 4) таким чином… (висновок).

Ефективним є метод „Асоціативний кущ”, який дозволяє сприймати

життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у розвитку соціальної

компетентності учня. На уроці „Будова атома” учні, маючи знання з уроків

природознавства, фізики, називають слова, які асоціюються з поняттям

„атом”. Атом: електрон, ядро, протон, найменша частинка, нейтрон, хімічний

елемент, молекула, порядковий номер. Далі об'єднують ці терміни у дві

групи: будова атома, характеристики атома, пропонують визначення поняттю

„атом” і найбільш повне записують.

Систематично на різних етапах уроків користуюсь інтерактивною

дошкою. На мою думку, це один і з найбільш ефективних засобів навчання,

за допомогою якого реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип

методики викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Використання мультімедії з метою вивчення нового, повторення,

узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної

компетентності. З використанням комп'ютерної графіки, малюнків GIF

стають простішими для розуміння процеси гібридизації атомних орбіталей,

їх форми та орієнтація в просторі, електролітичної дисоціації, фотосинтезу.

Анімаційні 3-D моделі молекул допомагають учням пізнати мікросвіт,

розмежувати такі поняття, як молекула, атом, хімічний елемент. Перегляд

хімічних взаємодій між моделями речовин значно спрощує розуміння типів

хімічних реакцій, механізмів взаємодій. З метою економії часу на уроці

використовую відеодемонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити

справжні досліди, „живий” хімічний експеримент, але у тих випадках, коли

речовини небезпечні для здоров'я (галогени, білий фосфор), або потрібно

розглянути високотемпературні процеси (кольорова і чорна металургія),

відеодемонстрація є незамінна. При вивченні теми „Періодичний закон і

періодична система хімічних елементів” використовую інтерактивну

таблицю Д. І. Менделєєва, яка містить повну інформацію про всі хімічні

елементи, властивості груп хімічних елементів, простих речовин, має

зв'язок он-лайн з Вікіпедією.

Однією з ключових є компетентність саморозвитку й самоосвіти,

яка ґрунтується на постійному тренінгу засвоєння структури діяльності

особистості. Самоосвіту учні здійснюють за етапами: постановка мети; 2)

планування; 3) організація робочого листа; 4) реалізація; 5) рефлексія.

Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним

матеріалом застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми

та способи самостійної роботи на уроках хімії: складання змісту теми

уроку; робота з поняттями: екзотермічні, ендотермічні реакції, відносна

атомна і молекулярна маси і т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це

допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що

перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад,

під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне

твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні

попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням

з наступною дискусією по темі. В ході обговорення питань вони будують

виклад матеріалу з використанням термінів і понять, що ввійшли в тестові

завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності

встановити відповідність між поняттям і змістом. Наприклад:

Установіть відповідність між рівнянням та типом хімічної реакції

1. Na 2 O + H 2 O → 2NaOH; А (обміну);

2. 3KOH + H 3 PO 4 → K 3 PO 4 + 3H 2 O; Б ( сполучення) ;

3. 2H 2 O 2 → 2H 2 O + O 2 ; В ( заміщення);

4. Ca + 2H 2 O → Ca(OH) 2 + H 2 . Г (розкладу);

складання логічних схем. Учням пропоную завдання: „Користуючись

текстом підручника, закінчіть структурно - логічну схему: кругообіг кисню в

природі; робота зі складання й заповнення таблиць: ”Порівняльна

характеристика властивостей речовин, що мають різні типи кристалічних

ґраток”, „Порівняння хімічних властивостей розчинних і нерозчинних

основ”.

Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все

нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи

життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей.

Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість

формування в учнів на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд,

найважливішу ключову – еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на

уроці „ Хімія в побуті ” використовую метод групової роботи „Ажурна

пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість

важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні об'єднуються у

чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими

темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”,

„Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога у

разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експерті

групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в „домашні групи”.

Кожна група формулює і записує висновки.

При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний вплив

вуглекислого газу застосовую метод „Мікрофон”. Ця форма дає можливість

кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають

джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи

зменшення його концентрації в атмосфері.

Виховний захід „Правда про тютюнопаління” проводжу у вигляді

ток – шоу . Виступаю у ролі ведучого, пропоную учням перегляд уривку

відеофільму „Сповідь курця”. Далі учні – „спеціалісти” починають

обговорення, висловлюють свою думку. „Соціолог” презентує статистику

паління цигарок серед молоді та називає кількість жертв від цієї звички.

„Історик” розповідає про виникнення тютюнопаління та хибні погляди

минулого про лікувальні властивості тютюну. „Хімік” повідомляє склад

тютюнового диму, паралельно пояснюючи властивості речовин. „Лікар”

називає хвороби, що спричинює ця залежність. „Косметолог” описує зміни,

що відбуваються зі шкірою. „Еколог” пояснює вплив диму на стан

навколишнього середовища. В обговоренні беруть участь учні – глядачі,

ставлять запитання спеціалістам. В ході дискусії формуються висновки, які

підсумовуються ведучим.

Вірю у те, що учні на моїх уроках отримають необхідні знання для

розумного використання хімічних речовин, забезпечення безпеки

життєдіяльності в сучасному світі, набудуть умінь діяти адекватно у певних

ситуаціях і усвідомлюватимуть свою відповідальність за певну діяльність.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ 24 ГРУДНЯ

 

ДИСТАНЦІЙНЕ  НАВЧАННЯ 24.12.2024.

1-2 УРОК ХІМІЯ 1 ГРУПА

Урок № 19-20.  Генетичні зв’язки між класами неорганічних речовин.

Д.З.  https://pidruchnyk.com.ua/470-hmya-popel-kriklya-11-klas.htm ПАРАГРАФ  33

3 -4 УРОК БІОЛОГІЯ 7 ГРУПА

Урок №20 Аргоценози.

Д.З https://youtu.be/tNAYMACjyWE?si=gYTmWTLTDs2135Gb

Урок № 21 Біосфера та біогеохімічні цикли.

Д.З. https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html параграф 32

5 урок  біологія 26 група

Урок №27 Статеві клітини. Особливості гаметогенезу у людини.

 Д.З. переглянути: https://youtu.be/tNAYMACjyWE?si=gYTmWTLTDs2135Gb

6 урок біологія 28 група

Урок№ 28 Взаємодія паразитів з організмом хазяїна.

Д.З. https://youtu.be/tNAYMACjyWE?si=gYTmWTLTDs2135Gb ПАРАГРАФ 14

 

 

 

 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ 23 ГРУДНЯ

 

Дистанційне навчання 23.12.2024.

1 урок біологія 16 група

Урок№ 34 Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми : « Обмін речовин і перетворення енергії в клітині».

Д.З. Підготуватися до контрольної роботи.

Пройти тестування   https://naurok.com.ua/test/testing/97a1d990-2743-4461-b63b-8ea31f3dade1

2 урок біологія 27 група

Урок№ 32  Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродукційної медицини.

Д.З. https://naurok.com.ua/reproduktivne-zdorov-ya-prezentaciya-73796.html   переглянути

3 урок біологія 1 група

Урок № 18 Охорона природи в Україні.

Д.З. https://naurok.com.ua/prezentaciya-ohorona-prirodi-391671.html переглянути

  https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html параграф 41

4 урок біологія 27 група

Урок № 33 Біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.

Д.З. https://naurok.com.ua/prezentaciya-10-klas-osoblivosti-reprodukci-lyudini-u-zv-yazku-z-biosocialnoyu-sutnistyu-183914.html ЗАКОНСПЕКТУВАТИ.

5 урок хімія 8 ГРУПА

УРОК№ 3 Алюміній

Д.З. https://naurok.com.ua/prezentaciya-10-klas-osoblivosti-reprodukci-lyudini-u-zv-yazku-z-biosocialnoyu-sutnistyu-183914.html

6 урок біологія 13 група

Урок№ 47 Сучасні завдання медичної генетики.

 Д.З. https://www.youtube.com/watch?v=7IRl3X6IBh8ПЕРЕГЛЯНУТИ

7 урок біологія 1 група 

Урок №24 Способи отримання енергії  в різних груп організмів.

Д.З. https://youtu.be/1W7R5tB4Hso?si=DgyZ2M0YvRgnqE3H ПЕРЕГЛЯНУТИ

 

Дистанційне навчання 20 грудня

 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ  20.12.2024.

1 УРОК  БІОЛОГІЯ 23 ГРУПА

УРОК № 14 Тема: « ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ»

Д.З.  https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html

( параграф 25)

https://youtu.be/hcb43pGXqOI ( ПЕРЕГЛЯНУТИ).

 2 УРОК  ХІМІЯ  23 ГРУПА

Урок№ 12 Тема: « Оксиди неметалічних елементів».

Д.З. https://youtu.be/HS4L7idoS9E ( ПЕРЕГЛЯНУТИ).

Д.З.  https://pidruchnyk.com.ua/470-hmya-popel-kriklya-11-klas.htm ( параграф 20)

4 УРОК  БІОЛОГІЯ 3 ГРУПА

Урок№ 13 Тема: «  Види забруднень»

Д.З.   https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html

( параграф 36)

5 УРОК БІОЛОГІЯ 21 ГРУПА

Урок №  36 Тема : « Небезпека алкоголю, куріння, наркотиків».

Д.З.  https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html

( параграф 19)

 https://youtu.be/NZssIV4kb68?si=dREbqqAiTYpJ3reD( переглянути)

 

6 УРОК БІОЛОГІЯ  1 ГРУПА

УРОК №17

Тема : « Біорізноманіття та його збереження»

Д.З.  https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html

( параграф 40)

7 УРОК БІОЛОГІЯ  3 ГРУПА

Урок№ 14 Тема: « Забруднення  атмосфери та її охорона»

Д.З.   https://shkola.in.ua/1088-biolohiia-11-klas-zadorozhnyi-2019.html

(параграф 37)

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zabrudnennya-atmosferi-224845.html переглянути